wd wp Пошук:

Герыт Бервелінг

Герыт Бервелінг (нідэрл.: Gerrit Berveling, нар. 1 красавіка 1944 года, Влардынген) — галандскі пісьменнік на мове эсперанта, лінгвіст.

Біяграфія

Герыт Бервелінг нарадзіўся 1 красавіка 1944 года ў Влардынгене — горадзе ў паўднёвай Галандыі. Ва ўзросце 13 гадоў пайшоў з хаты з жаданнем працаваць ксёндзам. Вучыўся ў гімназіі. Працягнуўшы адукацыю ў Лейдэнскім універсітэце, вывучаў класічныя мовы (лацінскую і грэчаскую), ва Утрэхцкім і Лейдэнскім універсітэце вывучаў тэалогію. Па сканчэнні ўніверсітэтаў 14 гадоў працаваў выкладнікам усеагульнай гісторыі і класічных моў, потым працаваў у ліберальных хрысціянскіх злучынах. У наш час працуе выкладнікам класічных моў.

Вядомы як самабытны паэт на мове эсперанта, але больш як перакладчык з лаціны, грэчаскай і галандскай моў. Адначасна з’яўляецца рэдактарам Бразільскага штомесячнага літаратурнага часопіса Esperanto revue, Fonto.

Цікавасць да мовы эсперанта Бервелінгу прышчапіла яго жонка, Madzy van der Kooij, сацыёлаг і спецыяліст па інфармацыйна-камунікацыйных тэхналогіях.

Герыт Бервелінг — рэдактар часопісаў «Вясна» з 1993 па 2006 год, «Месяц»[3] акадэмік Акадэміі Эсперанта[4].

Працы

Пераклады

З лацінскай мовы

  • Antologio latina — Chapecó: Fonto (Serio Oriento-Okcidento; 30) — Два тамы, усяго 576 с.
  • Catullus, Gaius Valerius: Amo malamo — Breda: VoKo,1991. — 24 p.(VoKo-numeroj ; 10)
  • Cicero, Marcus Tullius: La sonĝo de Skipiono (Marko Tulio Cicerono. З лацінскай Hjalmar Johannes Runeberg и Gerrit Berveling. — Breda: VoKo, 1994. — 24 p.(Voko-numeroj; 17)
  • Cyprianus: La Unueco de la Katolika Eklezio — Zwolle: VoKo, 2006. — 44 p.(Voĉoj Kristanaj; 25)
  • El tiom da jarcentoj: malgranda antologio de latina poezio — Breda: VoKo, 1994. — 48 p.(VoKo-numeroj; 16)
  • Erasmus, Desiderius: Laŭdo de l’ stulteco (Ilustr. of Hans Holbein the Younger. Antaŭparolo: Humphrey Tonkin. Enkonduko: Albert Goodheir]. — Rotterdam: Universala Esperanto-Asocio, 1988. — 111 p. : ilustr. (Serio Oriento-Okcidento ; 24)
  • Horatius Flaccus, Quintus: Romaj odoj — Breda: VoKo, 1991. — 24 p.(VoKo-numeroj; 9)
  • Hus, Jan: Defendo de la libro pri la triunuo — Breda: VoKo, 1989. — 18 p.(Vo^coj kristanaj; 18)
  • Martialis, Marcus Valerius: Da mav’ estos neniam sat! — Breda: VoKo, 1991. — 20 p.(Voko-numeroj; 14)
  • La pasiono de Perpetua kaj Feliĉita — Breda: VoKo, 1996. — 28 p.(Voĉoj kristanaj; 24)
  • Sallustius Crispus, Gaius: La konspiro de Katilino — Chapecó: Fonto,1995. — 71 p.
  • Seneca, Lucius Annaeus : La apokolokintozo de l' Dia Klaŭdo — Breda: VoKo, 1990. — 24 p. (Voko-numeroj; 7)
  • Seneca, Lucius Annaeus : Konsolo al sia patrino Helvia — Breda: VoKo, 1990. — 32 p. (Voko-numeroj; 8)
  • Seneca, Lucius Annaeus : Oktavia — Antwerpen: Flandra Esperanto-Ligo, 1989. — 60 p.(Serio «Stafeto»; 9)
  • Tertullianus, Quintus Septimus Florens: Apologio (Introduction, translation and comments by Gerrit Berveling. — Vlaardingen, 1980. — 95 p.(Voĉoj kristanaj; 2)
  • Tertullianus, Quintus Septimus Florens: Kuraĝigo por la martiroj — Vlaardingen: VoKo, 1986. — 12 p.(Voĉoj kristanaj; 12)
  • Tibullus, Albius: Elegioj — Breda: VoKo, 1998. — 76 p. (Voko-numeroj; 18)

Пераклады з галандскай

  • Berveling, Freya: Elekto de la poemoj de Freya, okaze de ŝia nupto al Wouter van Dam, 7 septembro 1992 — (poems) — Breda: VoKo, 1992. — 82 p.(Voko-numeroj; 15)
  • Simon Carmiggelt: Morgaŭ denove ni vidu — (Short stories) — Antverpeno: FEL 2002, 128 p.
  • Mulisch, Harry: Du virinoj (novel) — Chapecó: Fonto, 1992. — 140 p.
  • La Remonstranta Frataro : informilo pri liberala eklezio nederlanda — Breda: VoKo, 1990. — 20 p.(Voĉoj kristanaj; 19)
  • Warren, Hans: ŝtono de helpo (novel) — ‘s-Gravenhage: Esperanto Kultura Servo, 1989. — 72 p.
  • Wert, G. M. W. R. de: Interveno ĉe la generado — etika vidpunkto (Ethical study). — Breda: VoKo, 1990. — 28 p.(Voĉoj kristanaj; 20)
  • Sinkonservo (artikolaro pri nukleaj armiloj kaj kristanismo / de plurajautoroj. En red. de la Intereklezia Packonsiliĝo). (About Christianity and nuclear weapons)

Пераклады з іўрыта

  • Nombroj (from the Bible: Numbers) — Chapecó: Fonto,1999. — 105 p.

Пераклады з класічнай грэчаскай мовы

  • La duakanonaj libroj. (The Apocryphical Books) Ilustr. de Gustave Doré. — Chapecó: Fonto — Two volumes: 263 + 261 p.
  • Herakleitos: La fragmentoj — Breda:VoKo, 1990. — 32 p.(VoKo-numeroj; 6)
  • Jakobo : La Praevangelio laŭ Jakobo (apocryphical gospel) — Breda: VoKo, 1990. — 16 p.(Voĉoj kristanaj; 21)
  • Johano : La bona mesaĝo de Jesuo laŭ Johano — Chapecó: Fonto, 1992. — 92 p.(Fonto-kajeroj; 9)
  • Lucian Lukianos: Lukio aŭ azeno (novel of Lucian) — Vlaardingen: VoKo,1988. — 40 p.(Vlardingenaj kajeroj; 4)
  • Lucian Lukianos: Veraj Rakontoj (satirical novel) — Zwolle: VoKo,2006. — 58 p.(VoKo-numeroj; 22)
  • Luko : La bona mesaĝo de Jesuo laŭ Luko — Chapecó: Fonto, 1992. — 90 p.(Fonto-kajeroj; 8)
  • Marko : La bona mesaĝo de Jesuo laŭ Marko — Chapecó: Fonto, 1992. — 64 p.(Fonto-kajeroj; 6)
  • Mateo : La bona mesaĝo de Jesuo laŭ Mateo — Chapecó: Fonto, 1992. — 84 p.(Fonto-kajeroj; 7)
  • Paŭlo : La leteroj de Paŭlo kaj lia skolo — Chapecó: Fonto, 2004. — 255 p.

Пераклады з розных моў

  • Maria Magdalena: La evangelio laŭ Maria Magdalena (прэзентацыя і пераклад апакрыфічнага Евангелля) — Vlaardingen: VoKo, 1985. — 12 p.(Voĉoj kristanaj ; 8)
  • Tomaso : La Evangelio kopta laŭ Tomaso — Breda: VoKo, 1994. — 16 p.(Vo^coj kristanaj; 22)

Пераклады на галандскую мову з эсперанта

Luisteren naar de ziel (Ekaŭdi la animon), de Věra Ludíková.

Аўтарскія творы

  • Ajnasemajne; skizoj el la vivo de Remonstranta pastoro — Chapecó: Eld. Fonto, 2006. — 95 p. (About being a minister)
  • ĉu ekzistas specifa Esperanto-kulturo? (En: Esperanto kaj kulturo — sociaj kaj lingvaj aspektoj : aktoj de la 19-a Esperantologia konferenco en la 81-a Universala Kongreso de Esperanto, Prago 1996; p. 29-32; Esperantological Study about Esperanto Culture.
  • De duopo al kvaropo — Breda: VoKo, 1995. — 80 p. (Voko-numeroj ; 20)
  • Eroj el mia persona vivo (En: Lingva arto: jubilea libro oma^ge al William Auld kaj Marjorie Boulton/ Hrsg.: Benczik, Vilmos; p. 20 — 24
  • Esperanto-literatuur van de laatste 25 jaar: enkele kanttekeningen — ‘s-Gravenhage: Vereniging «Esperanto Nederland», Afdeling Den Haag, 1994. — 28 p. Specifically about Esperanto Literature.
  • Fadenoj de l’ amo [Antauparolo: Aldo de’ Giorgi]. — Chapecó: Eld. Fonto, 1998. — 104 p.(Fonto-serio; 37) (Small novel)
  • Kanto pri Minotauro: kaj aliaj poemoj — Antwerpen: Flandra Esperanto-Ligo, 1993. — 135 p.(Serio «Stafeto»; 17) (поэзия)
  • Kie oni trovas tion en la Korano? — Vlaardingen: VoKo, 1986. — 32 p.(Serio «Voĉoj Kristanaj»; 11) (About Qur’an Texts)
  • Kio fakte estis nova en la Renesanco? — EN: IKU Internacia Kongresa Universitato, 59a sesio, Florenco, Italio, 29 julio — 5 aŭgusto 2006. Eld. UEA
  • Mia pado: tekstoj el 25 jaroj — Chapecó: Eld.Fonto, 1997. — 308 p.: bibliogr. p. 302—308(Fonto-serio; 35)
  • La morto de Jesuo kaj kio poste? (En: La evangelio lau Petro / Petro  ; p. 8 (Багаслоўскае даследаванне Евангелля)
  • Streĉitaj koroj — Breda: VoKo, 1995. — 80 p. (Voko-numeroj; 21)
  • Tradukado de bibliaj tekstoj, specife en Esperanto. Kelkaj personaj spertoj; Bibelübersetzung, insbesondere im Esperanto. Einige persönliche Erfahrungen ; Biblical translation, especially in Esperanto: Some personal experiences / — En: Studoj pri interlingvistiko: festlibro omaĝe al la 60-jariĝo de Detlev Blanke / Hrsg.: Fiedler, Sabine; p. 455—466 : bibliogr. p. 465 −466
  • Tri ‘stas tro (poemciklo) — Vlaardingen: VoKo,1987. — 44 p. : ilustr.(Vlardingenaj kajeroj; 2) (паэзія)
  • Trifolio (versaĵoj trilingve) — Vlaardingen: VoKo,1988. — 48 p.(Vlardingenaj kajeroj; 5) (паэзія)
  • La unuaj 25 jaroj en mia memoro — Breda: VoKo, 1994. −80 p. (Voko-numeroj; 19)
  • Vojaĝimpresoj tra Siberio kaj Japanio — Chapecó — Eld. Fonto, 2008—143 p.

Зноскі

  1. Concise Encyclopedia of the Original Literature of Esperanto 1887-2007
  2. Gerrit Berveling // MAK
  3. Gerrit Berveling
  4. эспер.: La Akademio de Esperanto estas sendependa lingva institucio, kies tasko estas konservi kaj protekti la fundamentajn principojn de la lingvo Esperanto kaj kontroli ĝian evoluon; пераклад: Акадэмія эсперанта — незалежны моўны інстытут, чыім заданнем з’яўляецца захоўваць і бараніць асноватворныя прынцыпы мовы эсперанта і кантраляваць яго развіццё (Інфармацыя з галоўнай старонкі афіцыйнага сайта Акадэміі)

Спасылкі

Тэмы гэтай старонкі: Катэгорыя·Пісьменнікі паводле алфавіта Катэгорыя·Пісьменнікі на эсперанта
Змесціва гэтай старонкі з праектаў амерыканскага фонда «Вікімедыя» дасяжнае пад сукупнай ліцэнзіяй CC BY-SA 3.0 і GFDL.

Энцыклапедычны партал «Пісьменства беларускве» piśmienstva.viedy.be